***
Вітер, що танцює сільською вулицею,
пахне ясмином
і завтрашнім дощем.
Вітер, що біжить від лісу,
пахне сосновою глицею
і завтрашнім дощем.
Вітер, що летить по лугу,
пахне чебрецем і суницею,
береговою м’ятою і свіжоскошеним сіном…
О, ця трава польова!
Вчора ти стояла в пояс,
завтра ти ляжеш в копиці,
сьогодні ти пахнеш щастям –
чи смерть така ж солодка?
Лине у піднебесся фіміам матіоли.
Де царю Соломону братися до тебе, мала півоніє?
Собача троянда відмовляє розарій рожевими пелюстками,
а жаба-язичниця виспівує завтрашній дощ…
Літо! Літо Господнє! Літо Господнє сприятливе!
Вітрику, танцюю з тобою вулицею,
лечу за тобою лукою –
хай і моя душа пахне ясмином і сіном!
Трава польова, що завтра зів'яне…
Та дощ впаде на святих і грішних
і сонце зійде на праведних і лихих –
завтра.
Бо Вітер віє, де хоче…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
