Був час ми до храму ходили разом,
Нам любо й приємно було із Христом.
Чом ти рішив, що тоді помилився
Й зараз від Бога свого віддалився?
Невже ти забув: Бог тебе хоронив
У різні моменти, коли ти просив?
Від смерті життя хто - не Він уберіг?
Й здобути освіту тобі допоміг?
Хто рани твої лікував, як хворів?
О, як бути вдячним тоді ти хотів!
А зараз замовкла пісня хваління...
Закинув від Бога дане служіння.
Ти "стати на ноги", багатства хотів,
До скарбів земних, мов на крилах, летів.
Вбога ж душа до сумління волала:
"Я б краще небесних скарбів бажала!"
Вона промовляє! Ти чуєш її?!
До стогону серця вслухайся в тиші.
Хоч стукіт у серце тихо лунає,
Та чуєш, ти чуєш - Бог промовляє!
Коліна в молитві скоріше схили,
Спасителю Богу усе розкажи.
Проснися, збодрися, на тебе Бог жде,
Тобі приготовив завдання святе.
Він любить тебе і тому досі жде,
Та стукотом в серце до Себе зове.
Вернись, блудний сину, у дім до Отця,
Там радість, там щастя, спокій без кінця!
"Нема мені прощення" - так не кажи.
Він простить! Відчуєш, скоріш гріх неси
До Батька! "О, сину, я так тебе ждав,
Як добре, що знову в Мій Дім завітав".
Не в скарбах земних є утіха серцям,
Бо вічними бути призначено нам.
Товаришу мій, навертайсь до Христа,
Й для тебе відкриється вхід в небеса.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Лампада - Людмила Солма
ПРИМЕЧАНИЕ в дополнение:
Это стихотворение, публикуемое здесь мной, было написано в минуты отчаяния не мной, а именно:
Ниной Александровной Кобеляцкой (1911-1985г.г.)
и на момент написания этого стихотворения, автору - потерявшей многих из тех, кого она очень любила, и о ком она так страстно молилась - было уже 69 лет. Светлая память - тем, кого мы любили и кто любил нас...
*"Если вера в Бога посещает душу человека - это чудесно и полно благодати..." - к сожалению, я не знаю кто именно так сказал (приводится цитата записи из личного дневника Нины Александровны без указания - нет в нем - ни имени/подписи, ни ссылок на источники этих слов) - но и она сама тоже хорошо знала значение этих верных слов, как и искренне верила душой и сердцем - в благодатную силу этого знания.
Людмила Солма, 07.11.2006г.
