Тут живучи в чужому краї,
Де дуже гарні водограї,
Чудові гори та ліси-,
Як з перворідної краси;
В усьому повний є достаток,
Та на душі чомусь осадок;
Чи то- туга за рідним краєм,
Небесним чи земним, не знаєм,
Душі спонтанні думки водить
І собі місця не знаходить;
Чи то-земна,тілесна втома,
Як старість-для душі відома,
Нам серце тисне,ніби прес,
Й до всього нищить інтерес?!
Як цей осадок не змивати-
Він буде в нас затвердівати;-
Опісля камнем твердим стане;
В болото грішне геть затяне.
Молитва Богу й злива з неба
Осадок змиє,так як треба;
В душі освіжить вона все
Й духовну радість принесе.
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 10833 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Гарбузи і соняхи - Василь Мартинюк Моя дружина посадила між гарбузами соняхи, не подумавши про те, що гарбузи розростаються так, що затінюють все навколо, навіть бур'яни під ними гинуть. Здавалося, що те саме буде й зі соняхами. Але раптом соняхи потягнулися вгору - і їм перестали бути страшними будь-які гарбузи. Поезія присвячена другу Юрію Серьогіну до дня його народження.
Публицистика : Для чего я живу? - Алексей Видя, как большая часть нашей молодежи теряет время, здоровье, любовь Господа, с банками пива и коктелей,мне просто становится ее жаль. Жаль, их будующих детей, и их здоровье; Жаль тех детей, которые живут с такими родителями. И Слава Богу, если Господь не оставит их. А пока они в рабстве у сатаны.
